Чого метушаться намарне народи
І люди задумують тайні угоди?
Встають і царі, і князі проти Бога –
У них до Помазанця Божого злоба:
"Порвімо і скиньмо із пліч їхні узи!"
Та з неба від Господа сміх чути й глузи.
Збентежаться раптом, заклякнуть несмілі
Бо скаже Господь у обуренні й гніві:
"То Я вам помазав Царя над Сіоном,
Горою святою над вашим амвоном.
І Я сповіщаю Свою постанову:
Господь Мій, як батько зі Мною мав мову:
Ти син Мій, бо Мною народжений нині,
Проси і я дам Тобі в цій же хвилині
У спадок народи великі й малі,
Під владу Твою – все безмежжя землі.
Ти вразиш їх жезлом залізним Своїм;
Як посуд гончарний розіб’єш, мов грім".
Отож, схаменітеся, врешті царі!
Кажу: научітеся, судді землі!
Господу в праведнім страсі служіте,
З радісним трепетом Бога любіте.
Вшановуйте Сина, щоб не прогнівився,
В дорозі щоб жоден із вас згубився;
Бо гнів Його вже спалахне незадовго.
Блаженні всі ті, хто поклався на Нього.
(Псалми, гл. 2)
Комментарий автора: Переспів Псалма № 2 (Псалми, гл. 2)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Приємно читати Ваші, брате, вірші, та ще й на рідній мові.Благословінь Вам рясних від Нього! Комментарий автора: Дякую, шановний! Та хотілось би, щоб Він не мены особисто помагав, а усім нам разом, бо зараз таке враження, що Він нас кинув напризволяще...
Перспектива - Анна Лукс В ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ ВСЁ БОЛЬШЕ И БОЛЬШЕ христиан ОСТАВЛЯЮТ "СВОЮ" ЦЕРКОВЬ И УХОДЯТ В ДРУГУЮ. Это становится каким-то наваждением. Причины самые незначительные. Иногда говорят: " Человек ищет, где лучше, а рыба, где глубже". НО ЧТО МОЖЕТ БЫТЬ ГЛУБЖЕ И ЛУЧШЕ ХРИСТА? А ЦЕРКОВЬ- ЕГО ЦЕРКОВЬ- ЛЮБИМА ИМ И НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОСТАВЛЕНА. НЕ МЕСТО ДЕЛАЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТЫМ, А ИСТИННОЕ ПОСВЯЩЕНИЕ СЕБЯ В ХРАМ БОЖИЙ НАПОЛНЯЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТОСТЬЮ ОБИТАЮЩИМ В НЁМ ДУХОМ БОЖИЕМ. ПОРА ВООБЩЕ ЗАДАТЬ КАЖДОМУ СПАСЁННОМУ КРОВЬЮ ХРИСТОВОЙ ВОПРОС: "А правильно ли бежать из одной церкови в другую?" Может, стоит остаться и молиться Первосвященнику о тех "неправильностях", которые режут глаз, а не оставлять братство самым лёгким путём своего бегства от трудностей, которые исправляет только Сам Великий Первосвященник. Встать с Ним в проломе за своё братство. Перспектива... Это слово я услышала от одного брата, который на мой вопрос: "Почему он хочет уйти из этой церкви в другую?", Ответил, что здесь у него нет перспективы. Я не могла освободиться от мысли о перспективе. Молилась и размышляла. В чём же перспектива Христиан? И может ли помышление о ней двигать нашими поступками и словами? МОЖЕТ!!!Может, если мы точно определим для себя, это понятие и соизмерим с ним нашу Христианскую Жизнь. В этих размышлениях родилось стихотворение, и я уверена, что другие перспективы перед Богом - ничто! Мы - не свои, а стало быть, нами не могут двигать личностные желания выделиться, преуспеть или возвыситься в талантах, данных Господом. ЧТО УГОДНО ХРИСТУ КАК ГОСПОДИНУ МОЕЙ ЖИЗНИ? И Я, И ТЫ КАК ХРИСТИАНЕ ДОЛЖНЫ ЗАДАВАТЬ СЕБЕ ЭТОТ ВОПРОС ПЕРЕД ЖИВЫМ БОГОМ В МОЛИТВЕННОЙ ТИШИНЕ.