Дорогие братья и сёстры, сегодня я хотела бы подметить одну маленьку мысль, которая не раз встречается на этом земном пути. Стрела. Стрелы — боеприпасы для стрельбы из лука и арбалета. Наверно каждый из нас знает что такое стрела, быть может и в руках держал, или дома имеет стрелы. Когда на Давида Саул бросил копьё, причём два раза, Давид не разгневался и не начал выяснять отношения или, в худшем состоянии, копьё обратно бросать Саулу, но он просто уклонился.
Но сегодня я бы хотела подчеркнуть другую мысль этого слова. Когда в нас бросают грязь, клевету, ложь и т.д., то мы не должн воздавать тем же обратно. Мы просто должны уклониться от этого. Не ждать, чтобы попали в нас, но уклониться молча.
Если ты в какой-то компании и там начали в тебя бросать стрелы, то ты,дорогой брат или дорогая сестра, должен просто встать и пойти домой, пока его маленький огонёк не перерос в костёр...
Как вы думаете, дорогие братья и сёстры, если бы Давид, видя стрелу, не уклонился бы, правильно бы он поступил? - Я думаю, что нет. Он прекрасно понимал, что Саул его ненавидит просто из за зависти или,проще говоря, из-за ни за что. В ответ на стрелу, молча уклонился.
Поэтому мои дорогие братья и сёстры, не бросайте обратно стрелы тем, которые хотели вас ранить или даже "словом" убить. Ты христианин или христианка, докажи в деле воздержание и кротость. К Римлянам 12 главе, 19 стихе написано "Мне отмщение,Я воздам, говорит Господь", поэтому оставьте всё Господу и Он воздаст каждому по его заслугам.
Комментарий автора: Дорогие братья и сёстры, не бросайте обратно стрелы тем, которые хотели вас ранить или даже "словом" убить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Согласна с вами,что это лучше для себя самого,правда меня укорили в том,что,когда говорила,то знали,что у меня на уме,а теперь нет,вот это и плохо.Мир вам.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
